Рус Укр Eng

Про художника

Сергій Омелянович Луньов – непересічна особистість в історії українського мистецтва. Розквіт творчості художника припадає на 60–70-і роки XX століття. Він був одним із тих майстрів, чиї образно-пластичні новації стали серйозним етапом у розвитку українського акварельного живопису. Світ луньовських образів приваблює загостреним відображенням життя, оригінальністю художнього мислення, а емоційність його творів та артистизм виконання спонукають і зараз дивитися на світ очима цього видатного майстра.

Після кончини С.Луньова 1978 року, в посланні до його родини відомий український мистецтвознавець В. А. Овсійчук писав: «Його смерть – велика втрата для українського мистецтва. Майже одночасно пішли <...> три таких чудових живописці: Глущенко, Манайло, Луньов, залишивши, на щастя, такий величезний слід, котрий залишиться кращим надбанням нашої культури».

С. О. Луньов народився 4 листопада 1909 року dв селі Кекине на Сумщині в родині вчителів. Його батько за рік до народження сина став директором кекинської школи. Багато яскравих характерних рис, які згодом виявилися в особистості Луньова, – рівень загальної культури й працелюбність, здатність тонко сприймати навколишній світ, було значною мірою сформовано атмосферою, що витала в домі. Батьки були освіченими й музично обдарованими людьми. Дух творчості й шанування мистецтва панував у багатодітній сім’ї. Дбайливо в роду передавалась легенда, що великий художник Олександр Іванов був їхнім далеким родичем, часто згадували племінника по материнській лінії художника П. К. Ліхіна, ілюстрації якого друкувалися в журналі «Нива». Удома до свят ставилися вистави, де всі члени родини були акторами й художниками.